Українська - сучасно і своєчасно! Проект Університету Грінченка

ВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МАНДРІВНИК МИКОЛА МИКЛУХО-МАКЛАЙ НАВЧИВ ПАПУАСІВ УКРАЇНСЬКОЇ

У всіх довідниках та енциклопедіях навпроти прізвища Миколи Миклухо-Маклай написано, що він «великий російський антрополог і мандрівник». Але це неправда. Насправді ж він мав українське коріння: по батькові був козацького роду Миклух із Чернігівщини. По матері – мав німецьке та польське коріння, і, власне, майже не жив у Російській імперії, а все своє свідоме життя подорожував.

Із географії 6 класу ми знаємо, що він відкрив для всього світу невідомі землі і невідомі народи Океанії, але помер у злиднях у Петербурзі, надиктовуючи другий том записок про свої подорожі. І, на жаль, лише зараз нам стало зрозуміло, звідки таке дивне прізвище: Миклухо-Маклай. Воно походить від двох українських слів: Макуха і Махлай.

За однією із версій, рід Миклухо-Маклая починається з відважних козаків з прізвищем Макуха. Один із них, Охрім Макуха, був курінним отаманом Війська Запорозького. У нього було три сини – Омелько, Назар і Хома. Саме середній син під час облоги однієї з польських фортець, закохавшись у красуню-полячку, зрадив своїх товаришів, за що був скараний на смерть власним батьком. Не нагадує вам «Тараса Бульбу»? Збіг або ні, але в той час рідний дядько Миклухо-Маклая,  Григорій Ілліч, навчався в Ніжинській гімназії і товаришував із Миколою Гоголем. До кінця життя вчений був переконаний, що один із найдраматичніших епізодів «Тараса Бульби» списано з їхньої родинної легенди. Правнук Охріма Макухи, прапрадід Миколи Миколайовича Степан Макуха теж був завзятий козарлюга: під час російсько-турецької війни першим увірвався до Очакова і йому було «жалувано» дворянський титул. Коли оформлялися папери, Степан Макуха вирішив «прикрасити» своє прізвище і перетворився на Миклуху, а давнє козацьке прізвисько Махлай («недотепа» чи «клаповухий») стало Маклаєм.

А починав Миклухо-Маклай як дослідник океанічних губок, ракоподібних та інших морських мешканців. Саме він відкрив подібність губок, знайдених на дні Байкала, із морськими губками Тихого океану. «Це залишки морської фауни, що населяла колись велике Азіатське море», – писав він в одній із перших  наукових праць.

Маклай став очевидцем відкриття Суецького каналу, який спростив шлях із Європи до Індійського океану. Перевдягнувшись мусульманином, він досягнув берегів Червоного моря. Тоді ж він стає свідком знущання работоргівців над «живим товаром» і починає збирати матеріали про работоргівлю в Єгипті. Можливо, саме це й підштовхнуло його потім до справи всього його життя – вивчення традицій і культур малих народів Африки, Азії та Океанії, які жили ще первісним життям.

Всесвітню славу заслужив завдяки подорожі до загадкового острова Папуа-Нова Гвінея, що на півночі від Австралії. Тут Миклухо-Маклай не тільки першим у світі детально дослідив і описав побут, звичаї тубільців, а й потоваришував з ними, навчив української і захищав їхні права, рішуче виступаючи проти анексії острова Німеччиною тощо.

Оксана Несененко, студентка Інституту журналістики Університету Грінченка