Українська - сучасно і своєчасно! Проект Університету Грінченка

Від патентного тролінгу – до спеціалізованих судів у сфері інтелектуальної власності

Незабаром сфера інтелектуальної власності в Україні зазнає суттєвих змін. Що ж тут відбудеться і як це вплине на економіку, і загалом чи зможе це призвести до монетизації вітчизняного ринку ідей? СловОпис вирішив подивитись на все це з юридичної площини.

Наш співбесідник – Олександр Молотай, відомий фахівець у сфері інтелектуальної власності, партнер, керівник практики інтелектуальної власності АО «Коннов і Созановський».

 

  • Олександре, власне, відомо, що належний захист інтелектуальної власності – передумова успішного розвитку економіки. Який потенціал має Україна щодо цього?
  • У будь-якій країні, де захист інтелектуальний власності знаходиться на досить низькому рівні, на жаль, потенціал завжди великий. Є куди розвиватися. Що робить у цьому плані Україна? Дещо робить. Наприклад, така ініціатива, як створення Спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності – один із ключових моментів нашої реформи сфери інтелектуальної власності. І навіть наші європейські колеги з багатьох країн, де такого суду немає, трохи заздрять, що у нас вже до кінця року має з’явитися такий суд (це в рамках судової реформи). Він буде розглядати питання інтелектуальної власності, всі спори щодо прав на винаходи, корисні моделі, торгові марки, авторські права, тобто на всі об’єкти інтелектуальної власності.
  • А чим викликане створення цього спеціалізованого суду?
  • Викликане тим, що ця сфера особлива, і, окрім юридичних знань, вимагає ще й певні знання у сфері інтелектуальної власності. Наприклад, вирішення патентних спорів передбачає залучення сторонніх експертів з відповідних галузей техніки, економіки тощо. Тому виникла така необхідність. І в будь-якій країні, де такий суд було створено (наприклад, в Німеччині є патентний суд), – це завжди успішний проект. Якість вирішення спорів у сфері інтелектуальної власності значно підвищилась. І ми будемо сподіватись, що вона зросте і в нас, тому що потенціал є, тому що якість цих спорів на сьогоднішній час недостатня, тобто є куди рухатись і є що покращувати. До цього суду зможуть звертатися суб’єкти, права інтелектуальної власності яких було порушено на території України.

  • Які типові проблемні питання у цій сфері, з якими Вам, як юристу, доводиться зіткатись?
  • Наприклад, в Україні фіксується невелика кількість патентних спорів. Вони є, але порівняно з іншими країнами, їх мало. Справа в тому, що ці спори є доволі складними. Вони тривалі, вимагають досить високого рівня підготовки як від учасників спору, так і від самого суду. На жаль, при існуючій судовій системі ці спори можуть розглядатися в будь-якому районному суді, де у судді немає відповідної кваліфікації. Іноді перед початком такого спору сторони або їх представники мають проводити лікбез для суддів. Це перше проблемне питання.
  • Друге проблемне питання сфери – це питання контрафакту. Україна в Європі має імідж своєрідного хабу, перевалочного пункту контрафактних товарів до Європи. Звичайно, з цією проблемою намагаються боротися, але, мабуть, ще недостатньо, оскільки такий імідж у нас зберігається.
  • Третє питання: Україна включена до списку країн з високим рівнем піратства, високим рівнем порушення авторських прав на музику, фільми тощо. Тож зараз на розгляді у Верховній Раді знаходяться кілька законопроектів (п’ять, наскільки я знаю), покликаних врегулювати ці проблеми (ПРИМІТКА: Невдовзі після проведення інтерв’ю Верховною Радою було схвалено у другому читанні відповідний законопроект). Вони розроблені різними ініціативними групами. Один з них – законопроект Кабінету Міністрів – це закон про врегулювання питання колективного управління авторськими правами. Одна з вимог Міжнародного валютного фонду – покращення ситуації з авторськими правами. Тож ця сфера неабияк важлива для подальшого розвитку нашої держави. До речі, інтелектуальна власність у складі валового національного продукту США займає, якщо я не помиляюсь, не менше 30 % . Можете собі уявити, наскільки важливим є питання піратства для США. Якщо 30 % валового національного продукту – це надходження від інтелектуальної власності. З іншого боку, можна також уявити, скільки потенціалу для розвитку у цій сфері маємо ми. А якщо ще й зробити механізм управління авторськими правами чесним, прозорим, цивілізованим – то можна лише уявити, якою може бути сфера інтелектуальної власності престижною та вигідною. Для всіх – для держави, економіки, громадян.

 

  • Ваша думка щодо вдосконалення нормативно-правової бази інтелектуальної власності та механізмів захисту прав, урахування міжнародного досвіду у цій сфері. Яким має бути законодавче посилення відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності?
  • Звісно, законодавчі зміни потрібні, хоча не менш важливим у регулюванні будь-якої сфери є виконання законів. Можна написати найкращі закони, але якщо вони не будуть виконуватися, то це будуть марно витрачені кошти й час. Зараз розвиваються технології, розвивається світ, певно, що регулювання необхідне. І є дуже багато напрямів у цій галузі, які потребують законодавчого унормування. Гострим є питання патентного тролінгу в Україні. Патентний тролінг – це коли треті особи патентують на себе якісь популярні чи відомі вироби, їх зовнішній вигляд, а потім через митні органи, через митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності навіть із законних імпортерів товарів намагаються стягувати неправомірні роялті. Уможливлюють це певні прогалини у вітчизняному законодавстві, вони грають так званим патентним тролям на руку.

 

  • А чого саме може стосуватись цей тролінг?
  • Це може бути все, що завгодно. Від сірників, вішаків для одягу до тих самих ipad, iphone. Досить популярним є такого роду тролінг щодо патентування автомобільних запчастин. Так як їх імпортується досить багато з різних країн, це дуже чутливо й збитково для імпортерів, коли їхній товар блокується і зберігається на митниці тижнями і взагалі не зрозуміло, розмитнять його зрештою чи ні. Це впливає на бізнес, на кінцевого споживача, а також на імідж країни загалом.

 

  • Тобто, наприклад, якісь гальма чи покришки вони можуть називати своєю інтелектуальною власністю?
  • Так. У нас є закон про промислові зразки. Він передбачає видачу патенту без проведення експертизи. Так як цей патент видається без експертизи, його може отримати будь-яка особа. Це не погано. Але потрібно передбачити спрощене анулювання патентів, які отримали на себе патентні тролі, а також передбачити підвищену відповідальність за патентний тролінг, щоб це явище було менш популярним.

 

  • Чи збільшується реєстрація об’єктів інтелектуальної власності? Які тенденції зараз в Україні?
  • Ми спостерігаємо тенденції до помірного збільшення реєстрації об’єктів інтелектуальної власності. Якщо розглядати кількість патентів за останній рік, то незначний ріст – до 10% – але є. Найпопулярніший об’єкт – торгова марка. Будь-який підприємець, що заснував більш-менш діюче підприємство, захоче зареєструвати свою торгову марку, бо він інвестує та розвиває свій бренд. На другому місці – промислові зразки, потім – винаходи. Це три види об’єктів, в сфері реєстрації яких спостерігається постійна позитивна динаміка.
  • Є така стереотипна думка, що сфера інтелектуальної власності приносить заробітки певній групі людей, що це так званий елітарний бізнес. Чи загалом багато людей залучено до заробітків у цій сфері і які схеми тут присутні ?
  • Справа в тому , що інтелектуальна власність, як і будь-яка інша власність, здебільшого призначена для використання у бізнесі. Якщо правильно її використовувати, як будь-яке майно чи кредит, що був отриманий для розвитку бізнесу, то вона однозначно буде приносити прибуток. Я б не сказав, що це сфера для закритого кола осіб. Бізнесмен створює ту чи іншу інтелектуальну власність. Ось ми з вами зараз створюємо об’єкт інтелектуальної власності – інтерв’ю. Сьогодні, із розвитком комп’ютерних технологій, створювати контент дуже просто, так само, як і публікувати його. Потрібна ідея – це перший крок. Адругий – реалізація цієї ідеї. Без першого кроку другого не може бути. На етапі реалізації виникають об’єкти інтелектуальної власності.

 

  • Загальновідомо, що наступний крок у розвитку людства – це розвиток ринку ідей. Україна має величезний потенціал, але наскільки він корелюється з міжнародними ринками?
  • З моєї практики та практики моїх клієнтів можу сказати, що ні для кого не секрет, що український ринок знаходиться у відносній стагнації. Попри це наші компанії намагаються виходити на міжнародний ринок. Наприклад, у наших клієнтів є кілька розробок, які актуальні в різних сферах. Насправді, з інтелектуальною власністю простіше за все виходити на міжнародні ринки. Складно продавати сировину, вона продається за безцінь, а інтелектуальна власність – це щось нове. Тут пошук інвесторів, і загалом реалізація певних можливостей на міжнародному ринку є безмежною. Треба не боятися цього, експериментувати, і результат не забариться.

 

  • А який алгоритм цього виходу?
  • Наприклад, одна з нашихкомпаній-клієнтів створила певну сільськогосподарську машину. Конструкція, яку вони вигадали, є революційною, дешевшою за існуючі аналоги, а роботу виконує краще і швидше. Механізм – простий. Перед запуском продукту ми реєструємо патентну заявку в українському патентному відомстві. А далі розробники починають пропонувати цей товар в різних країнах світу. За півроку вони з’ясували, що в цьому товарі зацікавлені певні сільськогосподарські компанії тих чи інших країн. Відповідно, подається міжнародна патентна заявка, яка потім переходить у національну фазу патентування у тих країнах. Патент проходить національну експертизу в цих країнах і видаються національні патенти. Після отримання патенту компанія-розробник може регулювати виробництво цього пристрою іншими особами. На певний строк вони будуть мати монополію і будуть впевнені, що ці пристрої виготовляються лише ними або за їхнього дозволу. Таким є алгоритм виходу на ринок інноваційної продукції у світі.

 

  • А як на міжнародних ринках застережені авторські права?
  • Права захищені такими ж охоронними документами, як і в Україні. Існують організації інтелектуальної власності, які реєструють права інтелектуальної власності та торговельні марки, промислові зразки, винаходи, та відповідні міжнародні договори, на підставі яких ці міжнародні організації діють. Принцип роботи патентних структур загалом уніфікований на міжнародному рівні. Кожна країна має патентне відомство, яке видає охоронні документи на об’єкти права інтелектуальної власності.

 

  • Якщо людина придумала якусь цікаву назву, то як її зареєструвати в якості торгової марки?
  • Якщо людина придумала якусь цікаву назву, то тут рецепт простий. Потрібно проаналізувати, чи пов’язана торгова марка з певним товаром чи послугами. Другий крок – зробити загальний пошук по Інтернету. Часто може здаватись, що ти щось придумав, а насправді ж ця ідея вже існує, і її вже використовують. Якщо ж виявляється, що твоя сфера діяльності так би мовити «чиста», то можна переходити до подальших практичних кроків, а саме здійснювати пошук через патентне відомство на новизну торгової марки. Це важлива процедура, оскільки на ранньому етапі вже можна дізнатися, чи не належить ця марка комусь іншому. Далі надається заявка до патентного відомства, яке, провівши експертизу заявки, видає відповідне свідоцтво строком на 10 років, яке можна продовжувати необмежену кількість разів.

 

  • Це затратна процедура?
  • Я б сказав, що вона потребує мінімальних фінансових затрат. Офіційні збори – досить помірні. Наприклад, реєстрація торгової марки по одному виду діяльності коштує 1 000 гривень. При отриманні свідоцтва потрібно буде заплатити офіційні збори у розмірі 235 гривень. Це вартість монопольного права використовувати в певній сфері відповідне позначення на території всієї країни. Далі можна інвестувати в нього свої кошти і просувати бренд.

  • Назвіть цікаві приклади, з якими ви, як юрист, зіткалися у цій галузі.
  • Для мене дуже показовим був один випадок, з яким я зіткнувся в своїй практиці. Він показав, наскільки важливою є сфера інтелектуальної власності. Мова, зокрема, йшла про придбання комбінату з виробництва парфумерної продукції.Перед продажем об’єкта юристами був проведений юридичний аудит, який, як з’ясувалося вже після купівлі, не врахував права інтелектуальної власності на торгову марку, які, власне, і не були передані покупцю.Ця помилка юристів у результаті дорого коштувала покупцю.

 

  • Ваші прогнози щодо подальшого розвитку ринку.
  • У мене дуже оптимістичні прогнози. Зараз чекаємо завершення реформи нашого патентного відомства. Необхідно службу, яка зараз знаходиться у складі Мінекономіки, виокремити. Це логічніше. Має бути окреме відомство – Патентне відомство України, яке забезпечить законодавчу підтримку та належний рівень експертизи. Будемо сподіватися, що воно зможе вчасно реагувати на виклики у цій сфері. А друге, чого чекаємо, – це створення Спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності, що, на мою думку, дасть змогу навести лад у цій сфері.

 

  • А як щодо суддів? Вони пройдуть якусь спеціальну підготовку, адже сфера досить специфічна?
  • В рамках процедури створення спеціалізованого суду є певні кваліфікаційні вимоги до суддів. Перевага надається кандидатам, які, окрім юридичної освіти, мають технічну або є патентними повіреними, працювали у сфері захисту інтелектуальної власності, тобто є експертами в цій сфері. Це мають бути спеціалісти більш вузького профілю, але з більш високим рівнем освіти.

 

  • Чи готове українське суспільство поважати право інтелектуальної власності?
  • Українське суспільство поступово стає свідомішим, але на нинішньому етапі свого розвитку ще не є повністю готовим до цього. Лакмусовим папірцем в цьому сенсі є питання вибору ліцензованих продуктів. Як відомо, у нашій країні з цим ще не все гаразд. А, отже, порушуються права інших осіб, у свою чергу, все це дуже сильно впливає на економічний стан країни, на культурний рівень, а також знижує правову культуру суспільства. Існуюча статистика говорить, що якщо перед пересічним українським споживачем постає вибір купити ліцензовану продукцію чи завантажити її з Інтернету, то, навіть не задумуючись, вибір припадає на користь піратського. Споживач голосує гаманцем, забуваючи про те, що такі вчинки не сприяють появі нового контенту, нових інноваційних продуктів тощо. В довгостроковій перспективі це має негативний ефект і на самого споживача. Як це змінити? Треба працювати з людьми у цій сфері. Моя думка, що розуміння цього може прийти до нас зі зміною поколінь. З іншого боку, в суспільстві з’являється усвідомлення важливості цієї сфери. Ми повинні серйозно думати над її розвитком, якщо хочемо бути розвиненою та цивілізованою країною. Тут питання в тому, що ми обираємо: бути сировинним придатком чи стати джерелом створення інтелектуальних продуктів, ставку на розвиток яких зробила останнім часом, наприклад, сусідня Польща. Ми часто бачимо в ЗМІ, що українці розробили якийсь цікавий продукт, цікаву ідею, запровадили щось інноваційне. Зазвичай це «українське коріння» проростає десь в інших країнах, а не в Україні. Я мрію, аби такий ярмарок ідей та подальше патентування цих ідей процвітало саме в нашій країні.

 

Інтерв’ю взяла Марія Косянчук, студентка 4 курсу Інституту журналістики Університету Грінченка