Українська - сучасно і своєчасно! Проект Університету Грінченка

УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ: ЖУРНАЛІСТИКА ПІД ЗАГРОЗОЮ?

Які результати стійкості вітчизняних медіа у 2018 році? Про це дискутували в Американському домі 23 жовтня 2018 року. Йшлося про такі важливі теми:  стійкість медіа до динамічної інформації; результати індексу стійкості медіа (MSI); партнерство Агентства США з глобальних медіа (USAGM) з українськими ЗМІ;  ризики та здобутки розслідувальної журналістики в Україні сьогодні.

Індекс медіастійкості (MSI) в країні, аналіз факторів впливу на ЗМІ щорічно визначає Американська Рада міжнародних наукових досліджень, яка працює у понад 80-ти країнах світу. Експерти назвали параметри оцінювання:

– свобода слова,

– професійність журналістики,

– різноманіття новинних джерел,

– медіа-бізнес,

– плюралізм джерел,

– діяльність допоміжних установ.

– плюралізм джерел,

– діяльність допоміжних установ.

Кожен із зазначених параметрів оцінюється за шкалою від 0 до 4 балів. За словами Катерини Лаби, проектного менеджера Інституту висвітлення питань війни та миру: «Україна має двієчку».

Називались такі актуальні загрози для української журналістики: кількість нападів та тиску на медійних фахівців, відсутність належних розслідувань та покарань винних, незастосування існуючих юридичних механізмів, проблеми з цифровим телебаченням та прогалини в діяльності ради з питань телебачення.

Одним із найбільш критичних питань є надто вільний вхід до професії та безвідмовне надання посвідчень та прав журналістам.

Злободенною проблемою є невисокий рівень оплати праці.  Це призводить до зниження мотивації та якості матеріалів, а  кваліфіковані фахівці залишають сегмент. Вітчизняна економіка диктує умови, тому редакціям  зручніше  та рентабельніше утримувати універсального журналіста, незважаючи на те, що  велика кількість обов’язків знижує якість роботи.

Шляхи фінансування медіасфери – непрозорі, власники ЗМІ ховаються в офшорах. Це дозволяє робити висновки щодо  об’єктивності новин.

Не лише традиційні українські ЗМІ втрачають джерела доходів, бо інфраструктура не сприяє їхньому розвиткові, а й помирають друковані ЗМІ. На сьогодні існує нагальна потреба у фахівцях медіабізнесу.

Низький бал має журналістська освіта, оскільки теорія відірвана від практики,  випускники мало затребувані галуззю.

Проте складається краща ситуація з інституціями, які підтримують та  допомагають ліквідувати недоліки. «Радіо Свобода» для розвитку суспільного мовлення запрошує фахівців із Америки, які допомагають налаштувати зв’язок обміну контентом, проводять тренінги, висвітлюють події в період інформаційної війни. «Голос Америки» запрошує стажерів для навчання у професійному викладенні новини та створення телерепортажів.

Михайло Ткач, журналіст «Схеми: корупція в деталях –RFERL», зазначив, що розслідувальна журналістика має бути успішною. Глядачам презентовано ролики, в яких засвідчено перешкоджання законній професійній діяльності знімальної групи (Медведчук – перельоти, Генеральний прокурор – весілля сина).  Тож сьогодні гострим залишається питання захисту своїх прав у випадку бездіяльності державних органів.

Маємо надію, що програма партнерства в галузі мас-медіа сприятиме розвитку вітчизняного медіа сектору, допоможе подолати розрив між теоретичним наповненням курсів у вишах  та реаліями професії, а українські журналісти зможуть вільно ділитися з американськими колегами досвідом протидії інформаційній війні.

@Karinna Sardaryan