ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО

Німець – за місцем народження
Правнук гетьмана України Івана Ілліча Скоропадського народився 6 травня 1873 року в німецькому місті Вісбадені. Після повернення на Батьківщину юний Скоропадський довгий час жив у містечку Тростянець Полтавської губернії, де його оточували безліч предметів старовинного козацького побуту. Згідно з традицією, що склалася у сім’ї Скоропадських, молодий спадкоємець мав здобути військову освіту.

Заступник командира кавалерійського полку
Під час російсько-японської війни (1904-1905) за виявлену хоробрість Скоропадського нагородили орденом Святого Володимира і Золотою Георгіївською зброєю.

Гетьманство Павла Скоропадського
Тривало гетьманство Скоропадського близько семи місяців (із квітня по грудень 1918 року), але за цей час йому вдалося багато що зробити. Було ухвалено близько 400 державних актів. Гетьман домігся стабілізації фінансової системи і створення повноцінного державного бюджету Української  держави. За його правління почали працювати поліція, пошта і залізниця, було затверджено державну символіку й ухвалено закон про українське громадянство. Почалося формування постійної армії, що склалася з 8 армійських корпусів, а також військово-морського флоту та авіації. По всій країні відкрилися школи з українською мовою викладання.

Українізація
В Українській Державі продовжувалися процеси українізації, започатковані УЦР. Завдяки міністрові народної освіти та мистецтва Миколі Василенку введено обов’язкове вивчення в усіх середніх школах української мови, літератури, історії та географії України. В усіх державних установах і військових частинах створили курси українознавства. У листопаді 1918-го в Україні діяло 150 українських гімназій, для яких видруковано кілька мільйонів підручників. 6 жовтня 1918 року на основі Українського народного університету в Києві  було відкрито Український державний університет. На період формування закладів, закупівлі книг, обладнання, підбору викладачів, приміщень, у російськомовних університетах Києва, Харкова, Одеси, Ніжина відкривали кафедри української мови, літератури, культури, історії та права. Колишні російські університети оголосили українськими державними. Науковцям надали право захищати дисертацій українською мовою. У Полтаві від жовтня 1918 року запрацював історико-філологічний факультет із усіма правами університету.

22 жовтня святково відкрили Кам’янець-Подільський державний український університет. Його ректором було обрано Івана Огієнка. У числі перших професорів університету були: літературознавевець Леонід Білецький, історик Дмитро Дорошенко, письменник і поет  Володимир  Самійленко,  етнограф і фольклорист Філарет Колесса.

Академія наук
Кульмінацією розвитку тогочасного наукового життя стало відкриття в листопаді 1918 року Української академії наук (УАН). Цьому передувала діяльність Українського наукового товариства в 1917 році. За Гетьманату з травня 1918-го справою створення УАН опікувався міністр народної освіти та мистецтва Микола Василенко. Він про це зауважував: “Думка про утворення Академії вже давно виникла серед українських вчених. Наукове товариство імені Тараса Шевченка у Львові, перше підняло це питання, до вирішення якого взагалі підходили близько… Тепер до цього …є нові сприяючі обставини, і завдання утворення в Києві Української Академії наук бере на себе Українська Держава. Це завдання – діло державної ваги, і вирішити його не під силу приватному товариству. Участь держави …дасть можливість здійснити думку про утворення в Києві Академії наук хутко і поставити її існування на твердий ґрунт. Академія мусить згуртувати навколо себе наукові сили”. Справді, на той час в Україні існували наукові товариства у Львові та Києві. Структурою та діяльністю вони були подібні до академії наук, але функціонували за рахунок приватної ініціативи та пожертв.

У період Гетьманату спеціальна комісія активно запрацювала над відповідним законопроектом. 14 листопада гетьман затвердив Закон “Про заснування Української академії наук у Києві”. 24 листопада відбулося її перше засідання. Академію очолив біохімік та організатор науки Володимир Вернадський. Неодмінним секретарем став сходознавець Агатангел Кримський.

УАН мала три відділи: історико-філологічний (очолив Дмитро Багалій), фізико-математичний (на чолі з Миколою Кащенком) і соціальних наук (головував Орест Левицький). Також при УАН діяли постійні та тимчасові комісії за різними напрямами, наприклад, із вивчення природних багатств України, археографічна, “для складання словника живої української мови”, “для складання біографічного словника діячів України”, соціальних і правничих питань.

2 серпня 1918 року засновано Національну бібліотеку Української Держави (нині – Національна бібліотека України імені Володимира Вернадського). Розпочалося академічне видання творів Тараса Шевченка й Івана Франка.

Скоропадський змушений був зректися влади і емігрувати до Німеччини За кордоном колишній гетьман активно включився в політичне життя української діаспори. Він організував у Берліні Український науковий інститут, Українське товариство, матеріально допомагав українським студентам.

Сімейне життя Скоропадського
У 1897 році він одружується з жінкою на ім’я Олександра. Спочатку батьки нареченої були проти такого союзу, але це не завадило молодятам побратися.
Сімейне життя Скоропадського склалося вдало. Дружина в усьому підтримувала свого чоловіка, була йому вірним порадником. У сім’ї Скоропадських народилося шестеро дітей.

Підготувала матеріали Катерина Лузан,

студентка Інституту журналістики Університету Грінченка