Українська - сучасно і своєчасно! Проект Університету Грінченка

«ТРЕТЯ ХВИЛЯ» ПИСЬМЕННИКІВ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ, АБО «СКАРБИ КОРОНАЦІЇ СЛОВА»

Теза про те, що «Коронація слова» народила «третю хвилю» української літератури, належить Миколі Жулинському і саме вона розкриває мету конкурсу – популяризувати масову жанрову літературу, ту, яка перебуває в постійному діалозі зі своїм читачем.

Дехто досі вважає, що означення «масова» є негативним, але насправді «масовість передбачає доступність не тільки сенсів, а й доступність суто матеріальну. Масова література – це той текст, за який людина здатна заплатити гроші. І що більше буде людей охочих і здатних платити гроші, то більше у нас буде авторів, які хочуть для таких людей писати. Оце і є феномен і механізм роботи масової літератури, – пояснює Роман Козлов, доктор філологічних наук, професор Університету Грінченка. – Книжка, видана невеличким накладом, яку можна подивитися лише в деяких бібліотеках – це не те, що здатне змінити суспільство».

Саме тому, Тетяна і Юрій Логуші заснували конкурс «Коронація слова»: «Україна дуже талановита. Вона потребує нових імен та нової літератури тому, що слово – це як зброя. Ми мусимо її чистити, підтримувати і підтримувати наших письменників, які сьогодні сказали, що це той проект, який дає крила. В такі моменти всім нам хочеться творити і надалі відчувати себе сміливим» – говорить пані Тетяна.

І ось до 20-річчя Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» у видавництві «Світ Успіху» побачило світ науково-довідкове видання «Коронація слова». Про унікальність цього видання розповідає Тетяна Вірченко, доктор філологічних наук, професор Університету Грінченка: «20 років письменники різних літературних поколінь мають можливість подавати свої твори на конкурс у різних номінаціях. Звичайно, науковцю для того, щоб опрацювати цей літературний огром необхідно володіти мінімумом інформації, який необхідно осмислити – Хто цей письменник? Де він народився? Яке його письменницьке кредо? З якою письменницькою установкою він іде в літературу? В якому видавництві видавалися його твори? Врешті-решт, в якому році написаний твір? Так виникла ідея створення цього видання, адже від знання цих фактів багато що відштовхується у науці. Воно дуже чітко структуроване. Всі розділи відповідають номінаціям, які існують в «Коронації». Кожен розділ починається оглядовою статтею науковця, який є фахівцем у цьому жанрі. І потім представлені структурно однакові біографії всіх переможців.

Окремо є розділи «Молода КороНація», «Золоті письменники України», «Гранд Коронація», «Воскресіння розстріляного відродження». Окремим розділом у виданні йдуть спогади учасників конкурсу. «З того часу, як я вперше взяла участь у конкурсі «Коронація слова» і отримала відразу дві перемоги в номінації «Твори для дітей», а це було в 2016 році, для мене почався абсолютно новий вимір часу: від «Коронації» – до «Коронації». Цей «рік» вміщує в себе активну пору задумів і підготовки конкурсних творів, хвилюючий період очікування результатів, і нарешті – неймовірні миті святкування перемоги та час підсумкових роздумів і нових творчих планів… Коронаційна спільнота – це справді унікальне явище. Кожен, хто долучився до неї хоча б раз, уже назавжди лишається в зоні її тяжіння, набуває якихось особливих рис і неповторної внутрішньої «статусності». Участь у літературному змаганні українського «Оскара», як часто називають «Коронацію слова», надихає, стимулює і дарує ні з чим незрівнянну віру в себе і свої можливості» – розповіла нам під час презентації видання, що відбулася 29 жовтня у Національному музеї літератури України, Людмила Живолуп, шестиразова переможниця «Коронації слова» та «Молодої КороНації» в номінаціях «Пісенна лірика» та «Твори для дітей».

Більше – у нашому сюжеті. А якщо ви досі не тримали у руках «короновану» книгу, то ми, команда СловОпису, вважаємо, що прохолодні осінні вечори чи не найкраще для цього підходять!