Українська - сучасно і своєчасно! Проект Університету Грінченка

ТРАДИЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ПІСЛЯРІЗДВЯНИХ СВЯТКУВАНЬ

Старий Новий рік в Україні традиційно відзначають 14 січня: цьогоріч він припадає на середу та четвер. І навіть попри те, що ці дні в календарі не позначені як вихідні, чимало українців не забувають та вшановують наші давні святкові традиції.

Напередодні Старого Нового року, 13 січня, ми святкуємо Щедрий вечір, або, як ще кажуть, Щедру кутю. Цього дня накривають великий та багатий стіл, який, за повір’ям, має принести вдачу та багатство в Новому році. Головною стравою на ньому, звичайно ж, має бути кутя. Добрі господині також готують вареники, млинці, ковбаси, пиріжки та багато інших поживних страв.

У цей день аж до темної ночі заведено збиратися у веселу юрбу та обходити сусідські будинки зі співами, танцями, жартами, побажаннями здоров’я та достатку господареві.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

Важливою частиною таких щедрувань є ритуал “водіння кози Маланки”, що в неї перевдягається один з юнаків. Маланку заводять у дім та розігрують з нею жартівливі сценки. Раніше напередодні нового року молоді дівчата ворожили на судженого, а парубки, яким раніше “виносили гарбуза”, отримували другий шанс на сватання.

Вранці ж 14 січня відзначатимуть Старий Новий рік або, як часто кажуть, свято Василя. Цього дня заведено “засівати” зерно в будинках близьких та сусідів. Першим, за звичаєм, мав засівати чоловік: наші предки вірили, що це принесе щастя та багатство в дім.

Сію, сію, посіваю,

З Новим роком Вас вітаю

Іноді засівальники брали з собою козу Маланку – господарі запрошували її посидіти у хаті на вдачу та добрі врожаї.

Прибирати у домі після засівальників не можна було, оскільки це могло принести незгоду та бідність.

Віктор Ситник