Українська - сучасно і своєчасно! Проект Університету Грінченка

Традиції святкування Різдвяного Святвечора

Святий вечір – одне з найурочистіших християнських свят, яке відзначається ввечері напередодні Різдва Христового. Дата святкування різними церквами залежить від дати святкування Різдва. Західні та Східні церкви, які використовують григоріанський та новоюліанський календар, відзначають Святвечір 24 грудня, а деяка частина християн, яка використовує юліанський календар —  6 січня.

Напередодні Різдва починається святкування Святвечора. Цього дня вся сім’я збирається за одним столом. Це свято насичене звичаями та традиціями. Не можна сваритися, треба, щоб був спокій. Зранку господині починають готувати страви, які будуть стояти на святковому столі. Є кілька головних атрибутів цього свята: 12 страв, кутя, дідух – що  символізує урожай, добробут, дух предків і є оберегом роду. Але водночас кожен регіон України має свої особливості та нюанси щодо святкування та страв, що будуть на святковому столі.

Тобто немає чіткого переліку страв, серед обов’язкових, які мають бути: борщ, гриби, вареники з квасолею та капустою, картопля, узвар. Ще цей вечір називають Багата кутя, бо готують аж 12 страв. 12 страв символізують 12 апостолів Ісуса Христа. За іншими версіями, 12 страв – це 12 місяців. Також страви мають бути пісними, тому що Святвечір припадає на останній день Пилипівського посту.

Із появою першої зірки українці сідають за щедрий, але пісний стіл. Господар першим сідає за стіл, запалює різдвяну свічку і благословляє вечерю, після чого куштує кутю і роздає її родині. Після куті вже можна переходити до інших страв. На стіл також насипають трохи зерна і покривають скатертиною, під яку по кутках столу кладуть зубчики часнику – він оберігає родину від хвороб і злих сил.

Щодо звичаїв у Святвечір:

– Коли всі сіли за стіл, то не можна виходити з хати доти, поки не закінчиться вечеря.
– Коли прибирають зі столу, то залишають кутю і кілька ложок, щоб спробували страву душі тих, хто жив у цьому домі.
– Неодружені хлопці та дівчата у Святвечір можуть дізнатися, з якої сторони буде їхній суджений. Після вечері треба вийти на двір і послухати, де гавкає собака, бо звідти і прийде до вас ваша доля.

Закінчується вечір і наступає різдвяна ніч, під час якої не можна спати, бо все щастя проспиш. Але навіть при великому бажанні заснути неможливо, принаймні в селах – церковні дзвони та колядники створюють урочисто-святкову гаму звуків. Серед колядників найбільше зустрічаються діти. У день Різдва до оселі господаря має зайти першим хлопець. Згідно зі звичаєм, хлопець несе в домівку мир та спокій.

На Різдво уважно стежили за погодою: заметіль та іній на гілках дерев віщували хороший урожай, сніг — на ранню весну, а зоряне небо — що особливо добре вродять у новому році горох і гречка.

А ось і декілька рецептів куті, які готують на Святвечір.

Складники куті мали для слов`ян символічне значення: пшениця – це життя, мед символізував здоров`я і благополуччя, мак та горіхи – достаток у родині. Про пшеницю до куті треба подбати завчасу. Тепер набагато частіше купують обмолочену пшеницю для куті в магазині, проте в деяких родинах зерно досі товчуть у дерев’яній ступі. Зранку на Святвечір пшеницю ставлять варити доти, поки не буде м’яка. Інші складники куті: тертий мак, мед, горіхи. Також до куті можна додавати ізюм та халву.

1.

Вам знадобиться:

— склянка пшениці;

— 200 г родзинок;

— 200 г волоських горіхів;

— 50 г маку;

— дві столові ложки меду.

Пшеницю промиваєте, замочуєте на ніч у двох склянках води. Не маєте часу або забули намочити — залийте на пару годин. Вода може бути холодна. Як час мине, воду злийте і залийте трьома склянками свіжої. Як пшениця закипить, варіть на маленькому вогні. На це піде десь 2-2,5 години. Більша частина зернят має луснути і показати своє світле нутро. Ще не луснули, а води вже нема — додавайте ще рідини! Поки пшениця вариться, промийте родзинки та мак. Залийте їх окропом в окремих мисочках. Хай запарюються з півгодини. Воду потім злийте. Розчиніть у склянці теплої кип’яченої води мед, залийте вашу готову пшеницю, додайте мак, родзинки та горішки. Кутя готова!

2.

Вам знадобиться:

— 0,5 л пшениці;

— склянка маку;

— одна столова ложка меду;

— 100 г родзинок;

— 40 г кураги;

— 100г. посічених горіхів волоських або лісових, або по 50гр. одних і інших.

Для початку зерно пшениці необхідно перебрати, просушити, запарити гарячою водою. У Карпатах колись піхали в ступі, тепер втирають в макітрі (конусоподібний посуд). Розтерти зерна в ступі, обережно, щоб не потовкти, та просіяти від полови. Піхану пшеницю декілька разів промити, залити окропом й варити на маленькому вогні 2-3 години до готовності.
Мольфари Карпат радять варити кутю в окремому глиняному горщику, та рік від року зберігати горщик тільки для приготування куті, щоб він не отримував – іншу, окрім Різдвяної, енергетику та зайві запахи. Пшеницю не солити та варити без будь-яких жирів на легкому вогні. Якщо вода википає, підливати знову кип’ятком. Запарений мак розтерти в макітрі без води та цукру на однорідну масу. Зварену пшеницю вимішати з маком, додати за смаком цукру, грудочки меду, або полити розтертими медовими стільниками, розведеними у кип’яченій воді, доводячи кутю до бажаної густоти. У деяких районах Карпат до куті доливають густого відвару з сушених фруктів. Доброго смаку куті надають посічені горіхи (волоські та лісові), тому додаємо горіхи, помиті родзинки, одну-дві ложки вишневого варення, або густого вишневого сиропу. Готову кутю слід подавати на Різдвяний стіл – в керамічній мисці, або в глиняному горщику, або в макітрі з новою дерев’яною ложкою. Все перемішати. Далі саме з куті слід починати Різдвяну Вечерю.

Катерина Лузан,

студентка Інституту журналістики Університету Грінченка