5 найвідоміших висловлювань Бориса Грінченка

9 грудня Україна святкує День народження Бориса Грінченка – видатного українського сподвижника, письменника, педагога, лексикографа, літературознавця, етнографа, історика, публіциста, громадсько-культурного діяча. Загалом знакової й видатної для України особистості, яка прийшла у світ 9 грудня 1863 року на Харківщині. Прийшла, щоб всього за 46 років свого життя зробити надзвичайно багато для нашої нації. Ось лише дещо зі зробленого:

• укладач чотиритомного тлумачного «Словаря української мови», один із організаторів і керівників «Просвіти»;
• автор фундаментальних етнографічних, мовознавчих, літературознавчих та педагогічних праць;
• автор історичних нарисів;
• автор перших підручників з української мови й літератури, зокрема «Рідного слова» — книжки для читання в школі;
• редактор низки українських періодичних видань.

І трохи особистого. Саме Борис Грінченко надихнув нас на створення освітнього проекту СловОпис, щоб ми продовжували його справу з популяризації рідної української мови.

Він міг дивитись на століття вперед. Тож його висловлювання й досі актуальні. Почитайте їх і переконайтесь.

“Інтелігенція вся в нас змоскалена. Вчиться вона по-московському, читає по-московському, завсіди говорить сама і завсіди чує круг себе мову тільки московську; рідну ж мову в мужичих устах вважає за “хахлацький жаргон””.

“Зло від своїх
Найтяжче уражає”.

“Не велике я поле зорав,
Та за плугом ніколи не спав.
Що робив, те робив я до краю
І всю силу, що мав я і маю,
На роботу невпинную клав”.

“По змозі – не сварись; коли ж прийшло до того,
То подбай, щоб сам отбиться вмів”.

“За що стільки муки, горя та сліз додають людям люди, коли й так життя таке коротке й сумне?”