Соломія Павличко: людина, яка вміла змінювати світ довкола себе

«Те, що вона встигла за свої 42 роки зробити… Вона була з тих людей, які міняли світ довкола себе», – сказала про Соломію Павличко Оксана Забужко.

Донька відомого українського поета Дмитра Павличка, письменниця, літературознавець, перекладачка, публіцистка, авторка праць із теорії літератури та історії фемінізму, засновниця видавництва перекладної наукової літератури «Основи»… Хтозна, скільки ще б встигла ця талановита та успішна жінка, якби не трагічна смерть від чадного газу в новорічну ніч напередодні 2000 року.

Практично все своє коротке життя Соломія Дмитрівна присвятила академічній діяльності та викладанню: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Альбертський університет (Едмонт, 1990), Гарвардська літня школа україністики (1996-1997 рр.) і ще багато організацій, членкинею яких була пані Соломія.

Знаковим для видавничого українського ринку було відкриття у 1992 році видавництва перекладної наукової літератури «Основи». До кінця життя Соломія очолювала редакційну раду та формувала видавничу політику. Зараз цим видавництвом керує її донька Богдана Павличко.

Соломія Павличко створювала зв’язок між Україною і Заходом та просто була однією із ключових постатей у формуванні української культури.

Вона називала себе феміністкою в повний голос:

“Наскільки я є феміністкою в житті? Думаю, повною мірою. Я вже розказувала, як мене було виховано. Це було справжнє феміністичне виховання, коли батьки тобі кажуть: ти повністю повинна розраховувати на власні сили – ніякі заміжжя, ніякі мужчини, ніякі сторонні люди – тільки ти сама можеш зробити себе щасливою. І я так і стараюся жити…”.

Соломія не прагнула ставити себе вище за інших, виділятись. Вона робила свою справу. Робила віддано і якісно. А інші рівнялися на неї, брали приклад і говорили поза спиною, якщо розходились погляди.

Першою в Україні вона заговорила про фемінізм та об’єднала навколо себе жінок-однодумиць: сучасних, цікавих, творчих. Вона також спростувала стереотип про повну неспроможність такої жінки в особистому житті: було недовге заміжжя з Михайлом Загребельним і мирне, за його словами, розлучення, донька Богдана, другий шлюб із канадським істориком Богданом Кравченком, співзасновником «Основ».

У шлюбі вважала, що чоловік та жінка мають будувати партнерські стосунки, бо тільки так обоє зможуть реалізуватись як особистості, нести однакову відповідальність за сім’ю та не робити нікого заручником чи жертвою.

Ті, хто знали Соломію Павличко особисто, кажуть, що ще немає людини, яка замінила б цю талановиту жінку.

Яна Чепурнова