Олександр Довженко – класик світового кінематографу

Відомий український письменник, кінорежисер, кінодраматург, класик світового кінематографу Олександр Довженко назавжди залишиться яскравою особистістю в українській історії. Ця постать відома українцям завдяки блискучим кінострічкам та захопливим творам, якими ми насолоджуємося й досі.

Олександр Довженко народився 10 вересня 1894р. в с. В’юнище на Чернігівщині у родині неписьменних селян. Навчався юнак у місцевій початковій школі, після якої закінчив вищу школу. У 1911 р. Олександр Довженко вступив до Глухівського інституту, після закінчення якого працював вчителем у Житомирі. Вищу освіту він здобув у Київському комерційному інституті на економічному факультеті. Навчався погано, адже душа та серце майбутнього письменника не лежали до економічного фаху.

У 1919 р. Довженка засудили до ув’язнення в концтабори через його захоплення революцією та службою в петлюрівській армії. Однак юнака врятували від в’язниці. У 1921 р. Довженко вирушає за кордон на дипломатичну службу. Деякий час живе в Берліні та обіймає посаду секретаря генконсульства УСРР в Німеччині.

Творчі здібності відкрились у 1923 році, коли Довженко почав працювати ілюстратором газети «Вісті ВУЦВК» та відвідувати засідання «Гарту». Через деякий час Довженко стає співзасновником ВАПЛІТЕ, після чого – зближується з ВУФКУ (Всеукраїнським фотокіноуправлінням), але в Харкові на той час єдиним драматичним мистецтвом був театр, та Довженка театр не цікавив.

У 1925 р. працює стажистом по агітфільму «Червона Армія». Після дебюту переїжджає до Одеси та створює свої перші стрічки: «Вася-реформатор» і «Ягідка кохання». Першим серйозним проектом режисера став фільм «Звенигора», що вийшов на екрани у 1928 році. У 1930 р. відомий український режисер одружився з акторкою Юлією Солнцевою.

Великий успіх і в той же час розчарування Довженку принесла кінострічка «Земля». Він створив «Землю» (1932) і повіз показувати фільм в Європу. У 1958 році кінокритика назвали «Землю» одним із 12 найкращих фільмів всіх часів і народів. Але за фільм «Земля» його почали звинувачувати в буржуазному націоналізмі.

Понад рік свого життя Олександр Довженко присвятив створенню фільму «Іван».

У 1933 р. відомий український кінорежисер переїжджає до Москви, а потім – на Далекий Схід. У 1935р. його нагороджують орденом Леніна. На початку війни потрапляє в Уфу та до Ашгабаду. Іде добровольцем на війну в якості кореспондента газети «Красная армия».

У 1943р. завершує кіноповість «Україна в огні», яку Сталін заборонив. Саме цей фільм сьогодні є найвизначнішою роботою українського кінорежисера. Стрічка принесла Довженку популярність та зробила його відомим не лише в Україні, але й за кордоном. До останніх днів Довженко живе в Москві, працює на «Мосфільмі».

Помер відомий український режисер та письменник 25 листопада 1956 року та похований у Москві.

Про його життя – творче й особисте – багато чуток та легенд. Його архіви й досі не повернуто в Україну, а, наприклад, його щоденники закриті за наполяганням дружини. Людина – епоха, талановитий митець світового рівня – було б дуже цікаво почитати, що він думав, про що мріяв, що йому боліло.

Проте очевидно одне – в душі його завжди центральне місце займала Україна. Він за нею тужив, він нею жив і про неї написав перед смертю: «Я вмру в Москві, так і не побачивши України! Перед смертю попрошу Сталіна, аби, перед тим, як спалити мене в крематорії, з грудей моїх вийняли серце і закопали його в рідну землю, у Києві, десь над Дніпром, на горі».

Перепоховання його праху в Україні ще й досі не зроблено. Отже, шлях до землі, яку він дуже любив, триває…

Анна Пальоха