Українська - сучасно і своєчасно! Проект Університету Грінченка

Образ тещі в українських анекдотах та приказках

Українська народна творчість силу силенну всього створила щодо непростих стосунків свекрухи та невістки, зятя та тещі. Ми підготували добірку найцікавіших анекдотів та приказок, які  смішні, часто навіть жорстокі, але завжди дотепні.

Щедрий зять

Приходить зять додому, сідає перед телевізором та кличе тещу.

-Мамо сходіть-но купіть мені цигарки, даю 100 грн., решта – ваша.

Теща побігла. Прибігає.

-Мамо, сходіть-но купіть мені таранку і пиво, даю 500 грн., решта – ваші.

Теща бігом до магазину.

І тут телефоний дзвінок. Дружина запитує в чоловіка:

– Ти мамі пенсію віддав?

– Та віддаю, віддаю помаленьку…

Про рай

  • Тату, а як звали тещу Адама?
  • У нього не було тещі, синку… Він жив у раю!

   Помста

– Мама, мій чоловік знову накричав на мене, я переїжджаю жити до тебе!
– Ні, дорогенька, ми повинні йому помститися, я переїжджаю жити до вас!

Вдале полювання

Чоловік повертається з полювання задоволений.

Дружина:
– Як полювання?
– Клас! Їжаків цілу купу настріляв!
– Ти що, з глузду з’їхав? Навіщо вони потрібні!
– Ну як же. Тобі – на комір, тещі – на устілки.

Коли відходить мій потяг?

Теща: – Коли відходить мій потяг?

Зять: – Через дві години, 34 хвилини, 40 секунд….

Хто першим у світі заспівав

– Тато, а хто і коли вперше заспівав?
– Печерний чоловік, коли його тещу затоптав мамонт!

Дві новини

Підходить теща до зятя і каже:
– Любий зятьку, в мене для тебе є дві новини: одна погана, інша – добра.
– Мамо, те, що ви досі живі й здорові, я й так бачу. Кажіть вже добру новину.

Теща і пошта

– Зятю, ти не міг би відвезти мене на пошту?
– З радістю, мамо! Куди вас відправити?

Матінко рідна

Сидять увечері чоловік і дружина, дивляться фільм жахів. Раптом на екрані з’являється якесь чудовисько.
Дружина:
– Ой, матінко рідна!
Чоловік:
– Так, схоже…

 Народні приказки:

Зять любить взять.

Ні з пса солонини, ні з зятя дитини.

Зять на двір – пиріг на стіл.

Зять та сват у тещі перші гості.

Тещиного язика аршином не зміриш.