Михайло Комаров: «Адвокат української літератури»
Цими зимовими днями далекого 1844 року народився Михайло Федорович Комаров – відомий український бібліограф, фольклорист, етнограф, критик, лексикограф, перекладач, видавець, культурний і громадський діяч.
Перший бібліограф Тараса Шевченка, він належить до когорти тих видатних українців, імена яких ми лише відкриваємо. І походить із великої родини Комарових, які зробили значний внесок у соціальне та культурне життя України ХІХ століття.
Закінчив юридичний факультет Харківського університету (1867). У 1868-1886 роках працював на судових посадах у Воронезькій губернії, Києві, Умані. З 1888 року й до кінця життя – нотаріусом в Одесі, де поряд з нотаріальною практикою активно займався культурно-громадською діяльністю: очолював одеський осередок бібліографічних досліджень, працював над укладанням бібліографічних праць, був одним із фундаторів і керівників одеської «Громади» (1906-1912). Він широко розвивав громадівську видавничу справу, активно просував українську книгу, виступаючи посередником між письменниками і цензурою, за що був названий «адвокатом української літератури».
Ще зі студентських років Михайла Комарова приваблювала духовна спадщина українського народу. Предметом його наукових зацікавлень були, зокрема, етнографічно-фольклорні дослідження, особливу увагу приділяв пісням і думам, колядкам, у яких відображалась історія та доля українського народу, публікував зібрані фольклорні матеріали.
Михайло Федорович вважається видатним бібліографом, засновником нової української бібліографії, оскільки першим звернув увагу на необхідність упорядкування національної літературної спадщини. Протягом усього життя докладав багато зусиль для популяризації друкованого слова, укладав цінну бібліографію українського письменства. Результатом його клопіткої праці стали: «Бібліографічний покажчик нової української літератури 1798-1883» (Київ, 1883), бібліографічні покажчики до творчості І. Котляревського, Т. Шевченка («Библиографический указатель материалов для изучения жизни и произведений Т. Шевченка», 1886; «Т. Г. Шевченко в литературе и искусстве», 1903), М. Лисенка, фундаментальний бібліографічний покажчик історії української драми і театру «Українська драматургія» (Одеса, 1815-1906). У 1912 р. було видано «Вінок Т. Шевченкові із віршів українських, галицьких, російських, білоруських і польських поетів».
Він також сприяв виданню маловідомих творів П. Гулака-Артемовського, В. Забіли, В. Мови-Лиманського, українських віршів О. Кольцова, а також повного видання творів С. Руданського і п’ятитомного зібрання п’єс І. Карпенка-Карого.
Михайло Комаров розумів, що українська мова без словника, без фонетичного правопису в умовах її обмеження і заборони була під загрозою знищення як літературна мова і залишалася «мовою простолюду». Однією зі справ його життя стала робота над українським словником. Зібравши групу «словарників» з-поміж не вчених-мовознавців, а ентузіастів, у Львові було видано 4-томний «Словарь російсько-український» (1893-1898).
Михайло Комаров залишив для нащадків не лише вагомий внесок у розвиток української культури, добру пам’ять про себе та вагомий творчий доробок. В Одеській національній науковій бібліотеці у відділі рідкісних видань та рукописів зберігається спадщина Михайла Комарова, що складається з рукописного архіву та книжкової колекції. У 1996 р. в серії був виданий каталог збірки М.Ф. Комарова (упоряд. Л.В. Арюпіна, Г.Д. Зленко). Каталог містить реєстр 105 книг з автографами. У 2014 році був виданий повний каталог збірки М.Ф. Комарова (упоряд. Н.А. Бродецька, Н.О. Яцун).
Його спадщина – невід’ємна складова культурного надбання України: містить широке коло різноманітних матеріалів, що відображають науково-дослідницькі інтереси діяча, висвітлюють його зв’язки з літературними та науковими колами, а також розповідають про тернистий шлях українського друкованого слова.
Творчий доробок М.Ф. Комарова може служити унікальним джерелом для вивчення історії становлення і розвитку української бібліографії, видавничої справи, культурного та просвітницького життя українців.
Надія Гуща
