Як розстріляли й знищили родину Крушельницьких

Розстріляна і знищена родина Крушельницьких. Сидять (зліва направо): Володимира, Тарас, Марія (мати), Лариса і батько Антін. Стоять: Остап, Галя (дружина Івана), Іван, Наталя (дружина Богдана), Богдан.

Інтелігентні, розумні, красиві. Про щось розмірковують, щось планують. Але звідки їм було знати, що для них уже запланувала доля? І момент спалаху фотоапарату стає історичним.

Фото — символ знищення більшовицьким режимом української інтелігенції.

А історія цієї родини – історія про те, як росія традиційно нищила українців.

Масове знищення української інтелігенції почалося в травні 1933 р. Кампанія тривала з 1934 по 1940 рр., а піку досягла під час Великої чистки 1937-1938 рр. Загалом переслідувань, арештів, заслань, ув’язнень і розстрілів зазнали 223 письменники та інші представники інтелігенції. Кульмінацією дій радянського репресивного режиму стали масові розстріли так званих «контрреволюціонерів», вчинені напередодні 20-ї річниці Жовтневого перевороту. Понад 300 представників Розстріляного Відродження України були розстріляні з 27 жовтня по 4 листопада в Сандармоху, в Карелії.

Антін Крушельницький листувався з багатьма діячами української культури, письменниками та науковцями, які працювали в Харкові. Після Першої світової війни на всій території Західної України панувала атмосфера нетерпимості та утисків з боку польської адміністрації. Антіна Крушельницького та його дітей постійно цькували та звинувачували в суперечливості поглядів. Родина Крушельницьких постала ​​перед вибором: або еміграція до Канади, або виїзд до радянської України. У травні 1934 року вони виїхали до Харкова.

Не встигли Крушельницькі осісти у своїх квартирах, як у їхні двері постукало НКВД. Першими взяли Івана і Тараса. Потім прийшла черга Антіна Крушельницького, за ним Богдана, Остапа та Володимири.

Разом із групою харківської інтелігенції (28 осіб) 26-річний Тарас та 29-річний Іван Крушельницькі були «віддані під суд» і їх швидко розстріляли в підвалах Жовтневого палацу в Києві 17 грудня 1934 року.

Мати, Марія Слобода-Крушельницька, охоплена горем, померла в Харкові в 1935 році.

Інших членів родини Крушельницьких – Антіна, Богдана, Остапа й Володимира – заслали до Соловецького ГУЛАГу. Антіна, Богдана, Остапа розстріляли разом з іншою українською інтелігенцією в Сандармоху Карельської Республіки РФ 3 листопада 1937 року. Володимира розстріляли в Ленінградській області 8 грудня 1937 року.

Галина, яка через хворобу залишилася у Львові, всюди шукала свою маленьку доньку і нарешті за сприяння вдови польського прем’єр-міністра Юзефа Пілсудського та радянського Червоного Хреста в Женеві знайшла її в російському Курську. Мати з донькою повернулися до Львова, де й проживали до самої смерті: Галини у 1949 році, а Лариси – у 2017 році.

Дарина Варич