Українська - сучасно і своєчасно! Проект Університету Грінченка
Бабине літо

На вулиці – бабине літо! Найпрекрасніша осіння пора, яка підкреслює золоту сутність осені, її дивовижність, якусь магічну чарівливість і неповторність. Але ніхто достеменно не знає, чому цей проміжок осені назвали бабиним літом. І от же що цікаво – а чому не дідове? Як наші предки-дідусі прогавили цей момент нерівності? 🙂 Але, з іншого боку, якби все ж […]

Швендяти

Швендяти – слово для вихідних днів. А ще якщо їх три – то швендяти не перешвендяти! Швендяти (а також вештатися, плентатися) – це коли немає особливо чим зайнятись, а зайнятись начебто й хочеться, тож і починає людина швендяти: тинятися, ходити туди-сюди, блукати. Ще так деколи говорять про того, хто ходить дуже повільно, не поспішаючи. Походження […]

Дощить

Таке ліричне слово – дощить. Воно наче м’якими свіжими краплями омиває найвіддаленіші закутки душі… У ньому – і констатація, і фіксація процесу, яка не залежить від твоєї волі, думки чи забаганки. От дощить і все! Це як щастить. Адже недарма споконвіків наші предки раділи, коли якесь починання супроводжувалось дощиком. Значить – пощастить, увінчається прибутком. І […]

Пленатись

Зазвичай у час пік автомобілі не їдуть, а плентаються. Якщо й хоче якийсь водій розігнатись, то в нього не виходить: період плентання. Хіба що подумки можна прискоритись і помріяти про часи літаючих автомобілів, які, як прогнозують, уже не за горами. Плентатись – це йти або їхати кудись повільно, довго, з труднощами. Це щось схоже на […]

З Днем усміхайликів! Наша колекція вигуків!

А ви знали, що 80% інформації ми отримуємо через невербальні канали спілкування? Окрім традиційних, міміки та жестів, зараз поширені віртуальні емоційні значки – усміхайлики. А українці свої емоції зазвичай присмачують ще й оригінальними вигуками. Ми вирішили сьогодні вам їх нагадати, оскільки повернення до витоків також лежить через емоції. Тож, наші усміхайлики – українізований варіант)) Як не […]

Теревені

Правити теревені – це найулюбленіше ремесло наших політиків. І тут вони просто неперевершені! Якби ж вони ще працювали так, як теревенили – то нам би всім було добре! Але ж не всім, і не добре. Теревені показують процес, але без результату, замінюють базіканням реальні дії. Походження слова – нез’ясоване. Мабуть, хтось колись, послухавши базік, допитувався […]

Щебетати

Ви дослухалися, як співають восени пташки? Так от, вони не просто співають, вони трепетно щебечуть. І щебіт цей неперевершений! Багато пташок перед відльотом у вирій так пробують свої крила й голос. У тих, хто не відлітає – теж вражаючий спів із ностальгічними переливами: вони наче демонструють свої ексклюзивні знання про осінь і про те, що […]

Копиця

Копиця за українських реалій – не просто копиця, а нагромадження всіляких смислів, часто до кінця й неосмислених. Ну от, наприклад, усім відомо, що Україну давно вже називають житницею Європи, а то й житницею світу, оскільки експортує своє зерно не лише на європейські ринки, а й стала світовим лідером з його експорту. Але при цьому ВВП […]

Височінь

У кожного з нас – своя височінь. Зі своїми рельєфами, підніжжями, схилами. Заледве народившись, ми вже отримуємо свою височінь. Свою історію. Свою долю. І йдемо до неї теж по-своєму: хто – радісно й сміючись, хто – сумно й буркотливо, хто – величаво, хто – як яскрава комета, а хто – плазуючи, і в очі послужливо […]

Вечером чи увечері?

Українці здавна шанували вечір. Увечері були вечорниці, зрештою, вечеря, коли вечоріло 🙂Вечір завжди був важливою межею між тим, що було і тим, що буде. Увечері можна осмислити зроблене за день і запланувати активність на наступний. Увечері спокій, свіжість і напівтони. Тож розмовляймо хоча б увечері без суржику! І вечір, як ніхто на білому світі, віддячить: зблисне […]