Цими зимовими днями далекого 1844 року  народився Михайло Федорович Комаров – відомий український бібліограф, фольклорист, етнограф, критик, лексикограф, перекладач, видавець, культурний і громадський діяч. Перший бібліограф Тараса Шевченка, він належить до когорти тих видатних українців, імена яких ми лише відкриваємо. І походить із великої родини Комарових, які зробили значний внесок у соціальне та культурне життя […]

Його історія – важка й самовіддана історія успіху, на які здатні були українці в усі часи, але про які ми, на жаль, мало знаємо. Мільйони врятованих життів – найблагородніша місія, яку можна собі лише уявити. І яку й досі ще не навчилось цінувати людство, шануючи що завгодно замість неповторного життя кожної людини. 274 роки тому […]

17 грудня –  День народження Ю́рія Володи́мировича Шевельова (1908–2002) —  відомого українського мовознавця, історика літератури. Юрій Шевельов – яскрава непересічна особистість,українсько-американський славіст-мовознавець німецького походження,історик української літератури,літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміґрації. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Іноземний член НАН України (1991). З 1949 — доктор філософії. Автор фундаментальної праці «Історична […]

“13” було його улюбленим числом . 13 грудня він побачив світ на Харківщині, а 13 травня 1933 р. в Харкові, в будинку письменників «Слово» прогримів постріл, що обірвав життя одного з найталановитіших письменників XX ст. Миколи Хвильового. Сталося це ясного ранку в присутності кількох найближчих його соратників, яких покликав на сніданок. Грав на якомусь щипковому […]

9 грудня Україна святкує День народження Бориса Грінченка – видатного українського сподвижника, письменника, педагога, лексикографа, літературознавця, етнографа, історика, публіциста, громадсько-культурного діяча. Загалом знакової й видатної для України особистості, яка прийшла у світ 9 грудня 1863 року на Харківщині. Прийшла, щоб всього за 46 років свого життя зробити надзвичайно багато для нашої нації. Ось лише дещо […]

Григорій (Георгій) Кониський (1717–1795) — український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч, відомий просвітник епохи 18 століття. Автор відомих віршів у стилі барокко, драми «Воскресіння мертвих» (поставлена 1747 у Київській Академії, опублікована в «Летописях русской литературы», 1860) з інтермедіями соціально-побутового змісту, в яких звучить жива народна мова та український гумор. Відомий також численними проповідями, курсом піїтики, рукописними курсами філософії. Деякі історики приписували Ю. Кониському авторство «Історії Русів». […]

Василь Симоненко СНІГУ, СНІГУ СИПЛЕТЬСЯ ДОВКОЛА Снігу, снігу сиплеться довкола. І садів травнева білизна. Тільки плаче на морозі гола Під холодним вітром бузина. Тільки діти витягли санчата І, б’ючи підборами об сніг, Мчать, веселі, весну зустрічати, Розсипаючи щасливий сміх. Леся Українка УЗИМКУ (Уривок з драми-феєрії «Лісова пісня») Спить озеро, спить ліс і очерет. Верба рипіла […]

Мало хто знав, що у першому томі «Історії української літератури» Михайла Возняка, який вийшов у 1920 році, була картка з такою присвятою: «Славній пам’яті невмирущих борців за з’єдинену вільну, самостійну і незалежну Україну! Автор», – пригадує учень академіка Іван Денисюк. Національна ідея, науково обґрунтований принцип окремішності української літератури, послідовно реалізовані ним, спричинили вилучення цієї фундаментальної […]

Зуміти допомогти іншим, отримавши безліч благ від народження. Протистояти царському уряду, навчаючи нове покоління українців. Життя Софії Русової – яскравий приклад життя справжньої української просвітниці. Народилася Софія Ліндфорс 18 лютого 1856 року в аристократичній родині в селі Олешня Городнянського повіту (нині Ріпкінський район) Чернігівської губернії. Батько – відставний офіцер, швед за походженням, мати – Ганна […]

Володимир Свідзінський: феномен української літератури Літературний геній XX ст., яскравий представник інтелектуального покоління доби «Розстріляного Відродження». Поетичну спадщину Володимира Свідзінського нерідко порівнюють зі спадщиною Ґете та Рільке, а самого майстра слова називають: «Найпрекраснішою з квіток, що їх українська людина зростила у своєму саду». Він – приклад «відсутності» за життя, і «повернення» у новому столітті, без […]