БАЙ

Слово «бай» в українській мові має два основних значення:
1. Багач, великий землевласник або скотар, лихвар у дореволюційній Середній Азії.
2. Спати, спи ( у колискових піснях).
Проте це слово набуло нового життя завдяки роману «Непрості» Тараса Прохаська. Автор надав магічності, символічності цьому слову та вибудував навколо нього увесь простір свого роману. Стиль цього роману найчастіше порівнюють із магічним реалізмом латиноамериканців. Ось як Прохасько говорить про «бай»:
«ще є віжлун і віжлунка. але найголовніший — баїльник, примівник. найсильніше діє примова, говорення, бай. бай — це не слово, бай — багато впорядкованих слів, бай — вже історія, на різні причини є інший бай. баї є сюжетами, баянь — оповідь, оповідання історії, сюжету, причини теж мусять бути сюжетами, а щоби знайти на них бай, треба їх оповісти, в такому разі оповідь впливає на вибір оповіді і тоді вибрана оповідь оповідається, оповідається бай, який впливає, діє на попередню оповідь-причину і допасовує то, куда вона попростує після оповіді-баю до оповіді-наслідку. виходить, що самі оповіді, оповідь є всіма діями, а всі дії — оповідями, серед непростих баїльник на першому місці, його вроджені знання-риси — як оповідати (слух, артикуляція, голос, інтонація, ритм і темп) нанизують на себе набуті — що оповідати.»
#Словопис #рідна_мова #розмовляймо #вивчаймо_пізнаваймо #збагачуймосьдуховно #бай