8 – ГОДИННИЙ РОБОЧИЙ ДЕНЬ БУЛО ВСТАНОВЛЕНО ЩЕ У 1918 РОЦІ
Дехто з істориків називає це заслугою Гетьмана Скоропадського і уточнює навіть дату – 17 серпня 1918 року.
А дехто з цим категорично не згоден і називає іншу дату – 25 січня 1918 року, посилаючись на те, що встановила його Центральна Рада УНР, а Гетьман Скоропадський 17 серпня 1918 року затвердив Закон “Про зміни і доповнення в законі про 8-годинний робочий день від 25 січня 1918 р.”, який нібито навпаки давав можливість збільшувати тривалість робочого часу.
Але оскільки і щодо ближчих історичних подій існують різні трактування, то ця дискусія, очевидно, й надалі триватиме.
Але для нас у цій даті важливе ще й інше. Цінність людської праці і повага до неї. Адже за 28 років Незалежності, попри декларативні гасла про європейський вектор та вибір, в Україні відсутні повага і нормальна ринкова вартість праці, що є атрибутом цивілізованості країни. Атрибутом європейськості. Коли найманий працівник, маючи чіткий функціонал, віддає певну частину свого часу роботі і отримує за це достойну зарплату, а ще не менш важливу частину часу присвячує своєму особистому життю. А роботодавець змушений із цим рахуватись, адже на боці інтересів найманого працівника справді впливова сила – профспілки.
А як відбувається зазвичай в Україні? Копійчані зарплати, безкінечні обов’язки, «розмиті» робочі графіки, а то й відсутність вихідних. І це все – на фоні постійного зростання цін, в тому числі й на житлово-комунальні послуги.
Життя – це робота, а робота – це життя, – совкові стереотипи, які сидять в наших головах, не зважаючи на європейські вектори. Тож і не дивно, що за кордоном європейці називають українців, підсміюючись, «терпилами». Наші зарплати в 16 разів менші за європейські, – дані статистики.
Отож, не зважаючи на відсутність точної відповіді на питання, хто саме запровадив 8 – годинний робочий день, розумієш, що 100 років тому краще усвідомлювали, з чого починати реформи.
А починати варто з елементарної поваги до людської гідності та праці. А звідси – і активізація споживчого попиту, і зростання бізнесів, і елементарне збільшення якості життя українців.
Тетяна Пивовар
