158 РОКІВ ТОМУ НАРОДИВСЯ БОРИС ГРІНЧЕНКО

9 грудня Україна святкує 158-річчя від Дня народження Бориса Грінченка – видатного українського сподвижника, письменника, педагога, лексикографа, літературознавця, етнографа, історика, публіциста, громадсько-культурного діяча. Загалом знакової й видатної для України особистості, яка прийшла у світ 9 грудня 1863 року на Харківщині.

Прийшла, щоб усього за 46 років свого життя зробити надзвичайно багато для нашої нації. Ось лише дещо зі зробленого:

укладач чотиритомного тлумачного «Словаря української мови», один із організаторів і керівників «Просвіти»;

автор фундаментальних етнографічних, мовознавчих, літературознавчих та педагогічних праць;

автор історичних нарисів;

автор перших підручників з української мови й літератури, зокрема «Рідного слова» — книжки для читання в школі;

редактор низки українських періодичних видань.

Борис Грінченко – людина, яка є реальним прикладом для наслідування протягом багатьох століть для нас, українців. Людина, яка своїм життєвим прикладом показує, як нам насправді зараз не вистачає таких людей. Людина, яка вміє бути актуальною, яка – поза подіями, поза часом. Почитайте його твори і самі в цьому переконайтесь.

І трохи особистого. Саме Борис Грінченко надихнув нас на створення освітнього проекту СловОпис, щоб ми продовжували його справу з популяризації рідної української мови.

Він міг дивитись на століття вперед. Тож його висловлювання й досі здатні надихати.

“Інтелігенція вся в нас змоскалена. Вчиться вона по-московському, читає по-московському, завсіди говорить сама і завсіди чує круг себе мову тільки московську; рідну ж мову в мужичих устах вважає за “хахлацький жаргон””.

“Зло від своїх

Найтяжче уражає”.

“Не велике я поле зорав,

Та за плугом ніколи не спав.

Що робив, те робив я до краю

І всю силу, що мав я і маю,

На роботу невпинную клав”.

“По змозі – не сварись; коли ж прийшло до того,

То подбай, щоб сам отбиться вмів”.

“За що стільки муки, горя та сліз додають людям люди, коли й так життя таке коротке й сумне?”