12 січня 1909 року народилася геніальна українська художниця Марія Примаченко

Чудернацькі звірі і птахи, дивовижні дерева і квіти…

Все незвичне, яскраве, барвисте, казкове… Це Марія Примаченко! Її художній почерк не сплутаєш з іншим…

Нині картини нашої самобутньої мисткині відомі у всьому світі. Їх оцінюють у десятки тисяч доларів. Проте ― у це важко повірити ― все своє життя талановита художниця прожила дуже бідно і нікуди не виїжджала зі свого рідного села Болотня…

Життя і творчість Марії Оксентіївни тримає в собі ще багато таємниць.

Наприклад, достеменно невідомо, як правильно писати її прізвище: Примаченко чи ПриЙмаченко. Сама художниця підписувала свої роботи – без літери Й. Але в державних нагородах її записували – Приймаченко. Тобто, зустрічаються обидва варіанти. Відомий режисер Лесь Танюк залишив нам такий цікавий діалог з художницею:

” — То ви, Маріє Оксентіївно, Приймаченко чи Примаченко?

– Приймаченко, — без вагань відповіла вона. — Приймаченки ми, з приймаків. Батька мого Оксентія Григоровича дід з бабою у приймаки взяли, всиновили. А записали потім по-руському. Спортили…”

Малювала Марія з дитинства. Мабуть, все почалося, як часто буває, від безвиході. Справа в тому, що Марія перехворіла тяжкою недугою – поліомієлітом. І це на все життя позбавило її повноцінного руху і прив’язало до милиць. Отже, не могла вона працювати в полі, як інші. Але мала час багато спостерігати, милуватися навколишньою природою, слухати і запам’ятовувати казки і легенди…

Якось вона зацікавилася дивною глиною, на яку часто сідали пташки з яскравим пір’ям. Це був синій глей. Марія спробувала щось ліпити, а потім малювати.

Так з’явилися на хаті перші сині квіти. А пізніше – жар-птиці і незвичайні звірі. Подивитися на малюнки дівчинки приходили люди аж із сусідніх сіл. Просили розмалювати і їхню хату. Це був перший успіх!

Марія Примаченко ніде не вчилася малювати, але створила свій унікальний і загадковий світ у мистецтві. А натхнення шукала в українському фольклорі ― казках, легендах, піснях та власній багатій уяві.

Картини викликали живе зацікавлення, бо були яскраві, дивні, наївні, не схожі на творчість інших.

На Міжнародній виставці 1937 року в Парижі Марію нагородили золотою медаллю.

Геніальна примітивістка! – називали її у світі.

Гірко усвідомлювати, але це аж ніяк не змінило життя самої художниці. Бо свої роботи вона не продавала… Досить часто у Марії не було за що купити паперу і найдешевшої гуаші. А пензлики вона навчилася робити сама із котячої шерсті…

Це той випадок, коли талант пробивався всупереч обставинам.

Тепер картини Марії Примаченко зберігаються у найвідоміших галереях не лише України, а й багатьох країн світу.

Дивовижний наїв! Сьогодні він знову стає затребуваним. Бо світ втомився від складного…

Світ хоче доброго!

Привіт, чудернацькі птахи і звірі!

З днем народження, Маріє Оксентіївно!